Олександр Кравченко: «Переважне право на землю: ключові правила для власників»

Ринок сільськогосподарських земель продовжує формувати нові правила взаємодії між власниками та орендарями. Одним із ключових принципів залишається переважне право купівлі, що гарантує чинним користувачам можливість придбати ділянку першими.

Алгоритм виглядає так. Якщо власник сільськогосподарської ділянки вирішує її продати, він зобов’язаний не пізніше ніж за два місяці до укладення договору зареєструвати намір відчуження у Державному реєстрі речових прав (ст. 130-1 ЗКУ). Після цього нотаріус протягом трьох робочих днів повідомляє орендаря про намір продажу — цінним листом із описом вкладення та повідомленням про вручення або особисто під розписку. Далі орендар реалізує своє право у встановлений законом строк.

Якщо ділянку продали з порушенням пріоритету орендаря, останній може звернутися до суду з вимогою перевести на нього права та обов’язки покупця. Важлива деталь: позивач повинен внести на депозитний рахунок суду суму, яку за договором мав сплатити покупець. Аналогічний механізм працює і тоді, коли переважне право належало особі, що не може набувати землю у власність: якщо таке право передано особі, яка має право купувати (у тому числі вже після продажу ділянки), саме вона може вимагати судового переведення прав покупця на себе.

Кравченко зауважує: переважне право — це дієвий інструмент захисту стабільних землекористувачів, але лише за умови чіткої процесуальної дисципліни з боку власника, нотаріуса та орендаря. Будь-яка «скорочена» процедура автоматично створює ризики для угоди.