Олександр Кравченко : «Ринок землі 2026: як змінюється профіль покупця»

У 2026 році ринок сільськогосподарської землі в Україні остаточно відійшов від образу вузькоспеціалізованого аграрного сегмента. Покупець землі більше не є однорідним, а сам актив дедалі частіше розглядається не лише як ресурс для виробництва, а як інструмент довгострокової фінансової стратегії. Земля входить у поле зору людей, які мислять не сезонно, а на роки вперед.

Найактивнішою групою залишаються середні та великі агровиробники. Вони викуповують ділянки, які вже перебувають у їхній оренді, або землю поруч із наявним земельним банком. Такий підхід дозволяє знизити ризики, пов’язані з переукладенням договорів, оптимізувати логістику та закріпити контроль над виробничими процесами. Земля в цьому випадку стає продовженням бізнес-моделі, а не окремим активом.

Паралельно на ринок дедалі активніше виходять підприємці з неаграрних сфер — торгівлі, сервісу, автобізнесу. Для них земля є способом диверсифікації та збереження капіталу в умовах обмежених альтернатив усередині країни. Окрему категорію формують топ менеджери аграрних компаній, які інвестують у землю персонально та передають її в оренду власним структурам, поєднуючи управлінську роль із роллю інвестора.

Як зазначає Олександр Кравченко, директор Zeminvest, сучасний попит на землю не зводиться лише до класичних аграріїв: «на ринку з’являються нові типи покупців, які бачать у землі не лише виробничий актив, але й довгостроковий інструмент фінансової безпеки». У перспективі зміни законодавства щодо доступу до ринку та економічна ситуація можуть ще більше урізноманітнити портрет покупця, але вже зараз очевидно, що земля стає предметом вибору для тих, хто планує свою діяльність і фінансові потоки на роки наперед.