Олександр Чорний: «Що сьогодні стримує розвиток ринку землі»

Ринок землі в Україні у 2026 році розвивається в умовах, де стримуючими факторами стають не попит чи інтерес інвесторів, а системні обмеження. Навіть за наявності економічної логіки та готовності вкладати кошти, зростання часто впирається у питання доступу до фінансування, фізичної безпеки земель і якості документації. Саме ці чинники дедалі частіше визначають реальні межі розвитку ринку.

Кредитування залишається одним із ключових викликів. Обмежені програми, високі вимоги до позичальників і обережність банків не дозволяють масштабувати угоди із землею так швидко, як цього потребує ринок. У результаті частина потенційних інвесторів відкладає рішення або змушена працювати з меншими обсягами, ніж планувала спочатку.

Окремою проблемою залишається мінування. Наявність вибухонебезпечних предметів не лише блокує використання ділянок, а й ускладнює їхню оцінку, страхування та передачу в оренду. Навіть землі з високим інвестиційним потенціалом тимчасово випадають з обігу до завершення обстеження та розмінування, що створює нерівномірність розвитку регіонів.

Як пояснює Олександр Чорний, не менш суттєвим обмеженням залишається стан документації. За підсумками 2025 року понад кожна сьома угода із землею затягувалася через кадастрові накладки, неврегульовані спадкові питання або помилки в державних реєстрах, що збільшувало строки оформлення, підвищувало вартість угод і посилювало ризики для сторін.

Олександр Чорний підкреслює, що подолання цих бар’єрів потребує системних рішень, а не точкових змін. Розширення доступу до фінансування, прискорення процесів розмінування та комплексне впорядкування земельної документації формують основу для сталого зростання ринку. Без цього потенціал земельних інвестицій залишатиметься обмеженим, незалежно від рівня попиту чи загальної економічної ситуації.